Розвиток Харківського метрополітену

Харківський метрополітен будували не одразу, а чергами — ділянка за ділянкою, лінія за лінією. Такий підхід типовий для метробудування: спершу відкривають пусковий відрізок, а потім його продовжують до нових масивів. Нижче — стрічка ключових віх і докладніший розбір кожної лінії; усі дати спираються на довідкові джерела.

Стрічка розвитку

• 1975 — перша черга23 серпня: 8 станцій, ~9,8 км (червона лінія)
• 1978 — продовження на схід11 серпня: ділянка до «Індустріальної» (3 станції)
• 1984 — Салтівська лінія11 серпня: 8 станцій синьої лінії, ~10 км
• 1986 — на північ Салтівки23 жовтня: «Академіка Павлова», «Студентська», «Салтівська»
• 1995 — Олексіївська лінія6 травня: 5 станцій, «Метробудівників» — «Наукова»
• 2004 — «Ботанічний сад», «23 Серпня»21 серпня: продовження зеленої лінії на північ
• 2010 — «Олексіївська»21 грудня: нова станція зеленої лінії
• 2016 — «Перемога»Остання нова станція мережі (зелена лінія)
• 2024 — перейменуванняДерусифікація назв низки станцій

Перша черга та червона лінія (1975)

23 серпня 1975 року відкрили першу чергу — вісім станцій завдовжки близько 9,8 км. Харків став третім містом тодішнього СРСР із метрополітеном після Москви та Києва. Уже 11 серпня 1978 року цю (нині Холодногірсько-Заводську, червону) лінію продовжили на схід до станції «Індустріальна», додавши три станції й повʼязавши центр із промисловим сходом міста.

Салтівська лінія (1984)

Другу, Салтівську (синю) лінію відкрили 11 серпня 1984 року — вісім станцій завдовжки близько 10 км, що повели від центру на північний схід. 23 жовтня 1986 року лінію продовжили трьома станціями — «Академіка Павлова», «Студентська» та «Героїв Праці» (нині «Салтівська»), — дотягнувши метро до найбільшого житлового масиву міста.

Олексіївська лінія (1995)

Третю, Олексіївську (зелену) лінію пустили 6 травня 1995 року. Спершу вона складалася з пʼяти станцій на ділянці «Метробудівників» — «Наукова». Далі лінію поетапно тягнули на північ, до Олексіївки:

Станцією «Перемога» розвиток мережі фактично зупинився: відтоді нових станцій у Харкові не відкривали.

Перейменування станцій (2024)

У 2024 році частину станцій перейменували в межах дерусифікації топоніміки. Ми користуємося сучасними назвами й наводимо попередні, щоб не було плутанини:

Метро сьогодні

Нині Харківський метрополітен — це три лінії, 30 станцій і близько 38 км колій, зʼєднані трьома пересадковими вузлами в центрі. Метро лишається основою швидкого транспорту міста: до нього підвʼязані наземні маршрути трамваїв, тролейбусів і автобусів. Актуальні інтервали й режим роботи змінюються, тож їх варто дивитися в офіційних джерелах.

Джерела

1. Харківський метрополітен — Вікіпедія · перевірено 2026-08-12
2. Салтівська лінія — Вікіпедія · перевірено 2026-08-12
3. Олексіївська лінія — Вікіпедія · перевірено 2026-08-12

Часті запитання

Коли відкрили першу чергу метро в Харкові?

Першу чергу відкрили 23 серпня 1975 року: вісім станцій завдовжки близько 9,8 км. Харків став третім містом тодішнього СРСР із метрополітеном.

Коли запрацювала Салтівська (синя) лінія?

Салтівську лінію відкрили 11 серпня 1984 року — спершу вісім станцій на північ від центру. Пізніші продовження довели її до масиву Салтівка.

Коли з’явилася Олексіївська (зелена) лінія?

Олексіївську лінію відкрили 6 травня 1995 року — спочатку пʼять станцій на ділянці «Метробудівників» — «Наукова».

Яка станція метро в Харкові найновіша?

Остання відкрита станція — «Перемога» на Олексіївській лінії, введена в експлуатацію 2016 року. Відтоді нових станцій не відкривали.

Скільки зараз ліній і станцій у метро?

Три лінії та 30 станцій загальною довжиною близько 38 км.

Чому у 2024 році перейменували станції?

У межах дерусифікації низку станцій перейменували: зокрема «Пушкінська» → «Ярослава Мудрого», «Героїв Праці» → «Салтівська», «Проспект Гагаріна» → «Левада».